Той момент, коли ти кладеш мені руку на плече і кажеш:"Я бачу, що ти втомлена. Пішли після роботи пити каву" - це найкращій момент за весь день. А може і за кілька днів.
Ти завжди говориш мені, що я гарна та приголомшливо виглядаю, навіть коли я з бардаком на голові, у двох светрах та з такими синяками під очима, що вони на чорнослив схожі.
Я не здамся та не піду нікуди з цього пекла хочаб тому, що там є ти. Ти не здаєшся.
І ти зі мною, Коммандере.